750-літнє княже місто Львів скликає представників світового українства на Віче – Другу Міжнародну Науково-практичну Конференцію “Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті. Українська діаспора у світовій цивілізації” 

    Мабуть, саме Господнє провидіння визначило столицю Галицько-Волинського князівства – древній Львів стати об’єднавчим центром усіх українців, розкиданих за певних історичних обставин по різних куточках світу. Діяння наших великих предків, зокрема Данила Галицького, Руської Трійці (Маркіяна Шашкевича, Яківа Головацького, Івана Вагилевича), Івана Франка, Андрея Шептицького, а також  представників Лівобережної України  – Івана Виговського, Михайла Грушевського, Євгена Чикаленка, Петра Холодного; творча праця тисяч майстрів, учених, літераторів, мистців різного жанру постала в чудових архітектурних спорудах, музеях, храмах, бібліотеках, які творять історичну пам’ять і, водночас, дивовижне плетиво розмаїтої культурної спадщини – унікальної перлини в центрі Європи, де талановито й гармонійно переплелися традиції східної й західної культур. Особливо це поєднання увиразнено в забудові знаменитої площі Ринок та сусідніх дільниць. Гордістю львів’ян і постійним предметом захоплення гостей міста є Львівський оперний театр і комплекс середньовічної  Ринкової  площі та центральної частини міста, котрі внесено до культурної спадщини ЮНЕСКО.

    Львів – це місто, де творилася європейська цивілізація: початки книгодрукування ( про що свідчить надпис на надгробку  Івана Федорова  “друкованіє занедбале возобновив”); низка освітянських, музичних, релігійних інституцій та товариств; твори ренесансних, барокових, класичних, модерних  (сецесійних) споруд, унікальні зразки іконопису і дерев’яної скульптури. Серед них: храм св. Миколая (1292-1924), храм св. Параскеви-П’ятниці (містить один з  найцінніших іконостасів України XVII-XVIII cт.),  комплекс Успенської церкви XVI-XVII cт. (вежа Корнякта 1580 р., каплиця 1578 р.),  ансамбль Собору св. Юра XVIII ст. (зразок українського бароко), аптека-музей XVIII ст.,  Вірменський собор 1363 р., Домініканський собор (нині Львівський музей історії релігії), Латинський собор 1480 р.  Особливо захоплює духовне сакральне мистецтво: Жовківський іконостас XVII ст. Івана Рутковича, Богородчанський іконостас 1698-1705 рр., найбільша колекція старої української ікони (міститься у Львівському національному музеї) та окремий музей дерев’яної скульптури Йоана Пінзеля – одного з найвидатніших європейськоих скульпторів XVIII ст.  Особливої уваги заслуговує збірка стародруків, видання Івана Федорова, Ставропігійського братства, Києво-Печерської лаври,  а також краківські видання Швайпольта Фіоля (1491-1495 рр.), празькі та віденські друки Франциска Скорини та багато інших пам’яток писемності.

    Львів і Львівщина – відомий у світі реґіон музеїв та замків  рівня великих європейських міст. Але Львів має свою неповторну ауру і є цілком самодостатньою мистецькою перлиною у світовій культурній спадщині.

    А промотором об’єднання українців світу в єдину родину для виконання заповітів наших великих пращурів – творити спільними зусиллями всього українства могутню Державу Україна – виступає Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету “Львівська політехніка”.

    Львівська політехніка –  це один із перших у Східній Європі вищих навчальних закладів, що нещодавно широко відзначив свій 160-літній ювілей,  має глибокі європейські традиції духовного, наукового й освітнього виховання молодого українського фахівця не лише в технічній, а й у гуманітарній царині. Він став альма-матер для таких визначних постатей, як Степан Бандера, Роман Шухевич, Катерина Зарицька, Степан Чарнецький, Бруно Шульц. Серед відомих учених та професорів університету –  математики Лаврентій Жмурка (почесний член французької Сорбони) і Степан Банах; неодноразовий ректор, геолог Юліан Медвецький;  металознавець, громадський діяч Іван Фещенко-Чопівський; один з найвідоміших учених у світі в галузі нарисної геометрії Казимир Бартель; визначні архітектори Іван Левинський і Євген Нагірний.

    У цьому старовинному університеті 2006 року відбулася перша конференція, присв’ячена питанням української діаспори. Друга конференція відбуватиметься 18-20 червня 2008 року і окрім наукових виступів, дискусій, “круглих столів” буде насичена низкою туристичних маршрутів історичного, мистецького, фольклорного спрямування за уподобанням учасників форуму. Зокрема, бажаючі можуть відвідати музеї-садиби Маркіяна Шашкевича, Івана Франка, Михайла Грушевського, музеї Соломії Крушельницької, Станіслава Людкевича, Олекси Новаківського, Івана Труша, Олени Кульчицької, Романа Шухевича; доторкнутися до самобутнього мистецтва Гуцульщини, Бойківщини, Лемківщини; відвідати єдиний в Україні музей писанки в Коломиї; відчути дух минувшини, відвідавши Золочівський, Олеський, Підгорецький замки, чи славну княжу столицю – 1105-літній Галич (з центром у с. Крилос).

    На учасників форуму чекає зустріч з визначними діячами культури, музикантами, акторами, танцювальними і хоровими колективами в прекрасних залах театрів, філармонії, органному залі.

    Тож, дорогі наші посестри й побратими, до зустрічі у Львові в червні 2008 року! Переконані: наше місто зачарує усіх вас і ви станете гостями “Євро-2012!

    З концепцією, тематикою і умовами проведення Конференції можна познайомитися на сайті Інституту: www.miok.lviv.ua 

    З глибокою повагою і найщирішими побажаннями добра, 

                      Члени Робочого оргкомітету Міжнародної конференції