|
Вступаючи в нове тисячоліття, українці зберегли історичну пам’ять про унікальне явище, унікальну організацію – товариство “Просвіта”. Більш того, просвітництво, як породження незнищенного інстинкту самозбереження української нації, присутнє в сучасному товаристві “Просвіта”. Ми мусимо пам’ятати, що з Товариства української мови, згодом “Просвіта”, почався сучасний український рух за незалежність. Схема та сама – матірна “Просвіта” породила націоналістичні організації і визвольні змагання початку ХХ століття, а сучасна обумовила потужну хвилю РУХу, який дав поштовх відновленню української державності. На жаль, українському державотворчому рухові чогось забракло, щоб зробити Україну національною державою. Ми занадто швидко громадянський рух підмінили політичною штовханиною навколо побудови державної машини. Тому багатьом українцям, які звикли збоку оцінювати українські справи, сучасна “Просвіта” видається недостатньо ефективною, вплив якої на українські справи невеликий з огляду на стан української мови, культури, преси і книговидавництва. Святкуючи просвітянські ювілеї, ми звично заглиблюємось в історичне минуле і шануємо славних українських просвітителів. Як на мене, настав час глянути в корінь не минулого, а сучасного суспільного статусу “Просвіти”, діяльність якої так чи інакше відображає реальний стан самоорганізації українства. Чи задоволені українці своїм становищем і самі собою в сучасній Україні? Питання не до святкового моменту, але його вже поставило складне кризове становище в Україні. Чесний і особливий погляд на “Просвіту” обов’язково дасть нам відповіді на питання про слабкість українського начала в державі і наскільки ще вистачить сили українській нації для долання власних проблем і світової кризи.
|
