Вступаючи в нове тисячоліття, українці зберегли історичну пам’ять про унікальне явище, унікальну організацію – товариство “Просвіта”. Більш того, просвітництво, як породження незнищенного інстинкту самозбереження української нації, присутнє в сучасному товаристві “Просвіта”. Ми мусимо пам’ятати, що з Товариства української мови, згодом “Просвіта”, почався сучасний український рух за незалежність. Схема та сама – матірна “Просвіта” породила націоналістичні організації і визвольні змагання початку ХХ століття, а сучасна обумовила потужну хвилю РУХу, який дав поштовх відновленню української державності. На жаль, українському державотворчому рухові чогось забракло, щоб зробити Україну національною державою. Ми занадто швидко громадянський рух підмінили політичною штовханиною навколо побудови державної машини. Тому багатьом українцям, які звикли збоку оцінювати українські справи, сучасна “Просвіта” видається недостатньо ефективною, вплив якої на українські справи невеликий з огляду на стан української мови, культури, преси і книговидавництва. Святкуючи просвітянські ювілеї, ми звично заглиблюємось в історичне минуле і шануємо славних українських просвітителів. Як на мене, настав час глянути в корінь не минулого, а сучасного суспільного статусу “Просвіти”, діяльність якої так чи інакше відображає реальний стан самоорганізації українства. Чи задоволені українці своїм становищем і самі собою в сучасній Україні? Питання не до святкового моменту, але його вже поставило складне кризове становище в Україні. Чесний і особливий погляд на “Просвіту” обов’язково дасть нам відповіді на питання про слабкість українського начала в державі і наскільки ще вистачить сили українській нації для долання власних проблем і світової кризи.
Сучасна криза стосується не тільки фінансів, вона започаткує новий світовий порядок, серед якого українці повинні зайняти достойне місце, а не стати “тяглом в чужих поїздах бистроїздних.” Стає очевидним, що світова кредитна допомога слабшим державам, в тому числі Україні, відбуватиметься в обмін на реальні багатства і дешеву працю кількох поколінь. Ми можемо заплатити дорогу ціну багатим націям як компенсацію їхнього програшу в азартній грі множення віртуальних грошей і бездумне надспоживання. Все залежить від нашого розуміння складності моменту і нашого бажання мати сильну неполітичну організацію для виживання і розвитку. Це питання до тих свідомих і розумних українців, які зараз не в “Просвіті”, але повинні там працювати. Сила і слабкість цієї організації залежить не тільки від її функціонерів і активістів – це організація всіх українців і цим все сказано. При наявності бажання і волі національної еліти її можна зробити ультрасучасною і своєрідним ядром нової української нації ХХ1 століття. Це не пусті слова – в умовах сучасної світової кризи виживуть і розвиватимуться тільки ті нації, які матимуть сильнішу здатність до громадянської самоорганізації. Для України, яку штучно розривають деструктивні сили, це питання життя і подальшого розвитку.

Чому потрібна сильна всеукраїнська громадська організація українців? Об’єктивно українська державна машина самостійно не в змозі справитись з величезним навантаженням кризового виживання і може бути “примушеною до толерантності” чи “примушеною до виконання порад”. Держава, наприклад, не зможе організувати інформаційну безпеку, коли перед телевізорами мирно дріматимуть згідні на всі програми українці. Телебаченні звично працює в тому ключі, який обумовив кризу - пропагує надспоживання і рекламує “гламур”, а чужі етнічні цінності, витісняють з інформаційного простору справжню українську самобутність, заколисуючи нашу волю до виживання в умовах кризи! Держава не зможе захистити українську мову, доки нею не говоритиме скрізь і не захищатиме як власну честь кожен етнічний українець. Держава не зможе підняти національну економіку, коли громадяни не зрозуміють необхідності захищати внутрішній ринок за принципом “свій до свого по своє”. Держава не зможе нас захистити перед світом, якщо ми терпітимемо депутатів, чиновників чи “авторитетів”, що замість захищати національні інтереси держави, плутають їх з інтересами інших держав чи особистою наживою. Тому не дивно, що зовнішні втручання в життя українського суспільства є необмеженими і мають мережевий характер, але сильної і здатної протистояти української громадської організації суспільство поки що не має.

Уряд приречений виконувати настанови міжнародних інституцій без огляду на можливі страждання і втрати життєвих сил власного народу. Тому Саме організована активність громадян покликана компенсувати обмежені можливості держави в умовах кризи. В даний момент українці не мають якісної системи громадських організацій. Організацій багато, але вони слабкі і немає хоч однієї, здатної здійснювати всеукраїнський моніторинг ситуації і чесну аналітику для сприйняття простою людиною, не політиком. Немає сильної і політично незаангажованої громадської інституції, що «тримає руку на пульсі нації”. Громадянською млявістю ми провокуємо інші сильні держави світу до створення на нашій території цілої системи грантоїдних, не українських громадських структур, які протягують тут чужі національні інтереси. Немає іншого виходу з глухого кута як розвивати сильну громадську структуру шляхом якісного підсилення і осучаснення “Просвіти”. Без цього народ в паніці своїми руками робитиме державу слабкою, незахищеною зсередини і тому терпітиме безцеремонні зовнішні втручання сильних близьких та далеких сусідів.

В умовах тліючої світової кризи державні структури формально зв’язані у маневрі міжнародними договорами та міжнародним правом, тому основна інформаційна війна за вплив на соціуми відбувається на рівні змагання високотехнологічних громадських структур, що виходять на світовий рівень. Для прикладу Росія державно підтримує такі організації, що мають осередки впливу в межах СНД. Аналогічно діють США і європейські держави. Українській державі не до цього. Тому самі українці повинні підтримувати і фінансувати сильну організацію як організаційно-аналітичний центр виживання нації, модернізувавши і забезпечивши сучасними засобами, технологіями і менеджментом товариство “Просвіта”. Така організація-мережа необхідна і для координації дій численних дрібних, фінансово незабезпечених і без сучасного менеджменту громадських організпацій, які відлучені від українського інформаційного простору і не спроможні самостійно сформувати єдину мережу швидкого обміну інформацією та взаємодії. Такий громадський центр моніторингу ситуації в Україні і потужної аналітики зможе формувати правильну реакцію нації на зовнішні та внутрішні загрози, зможе давати конкретні поради для населення до певної ситуації, як це в минулому столітті робила “Просвіта”. Йдеться про громадську ультрасучасну організацію нового типу. З часом до цієї структури долучиться світове українство, що забезпечить нормальний громадянський змагальний діалог України зі світом, адже так зване заступництво інших націй – це небезпечна ілюзія, яка в умовах кризи розвіється мов дим.

Україні потрібна національна єдність, тобто сучасні сильні суто національні громадські структури. Це мета для “Просвіти” і всіх активних українців. Я б поставив питання жорсткіше: або сильні українські організації, або ніяких, щоб не було розчарувань та ілюзій! Для такої місії час неодмінно покличе сильного лідера нації, який повинен почати не з політики, а з громадської національної самоорганізації українців, що змусить державну машину нарешті стати по-справжньому національною. Хтось мусить почати всеукраїнський рух національної самоорганізації. Це потрібно зробити ради самозахисту в умовах кризи і для перспективи нашої молоді. Життя змусить нас до громадянської єдності, як колись біда змусила вражене москвофільством і занепадництвом грамотне українство об’єднатись в матірній “Просвіті”, а вже на її ґрунті будувати партії і визвольні організації.

Івано-Франківськ
04.11.08
Володимир Ференц

Джерело: http://www.vox.com.ua/