19-20 лютого 2008 року у Києві відбувається міжнародна наукова конференція «Український освітній простір та роль релігійних організацій в його розвитку: ідейно-концептуальні й правові виміри». Конференція є продовженням попередніх заходів, що проводились у рамках громадських слухань «Релігія і освіта: сучасні моделі відносин» у 2005 – 2007 роках.
Перед початком конференції про її завдання Департаменту інформації УГКЦ розповів о. Роман Небожук, керівник Бюро УГКЦ для зв‘язків із органами державної влади. Він зокрема сказав: «В Україні протягом кількох років проходить серія наукових та науково-практичних конференцій, присвячених темі ролі Церков та релігійних організацій і ролі релігійних цінностей у освітньому просторі України. Попередній круглий стіл, який відбувався 30 жовтня 2007 року був присвячений свободі вибору в освіті, тобто збільшення можливості для батьків та вихователів надавати дітям різноманітну і якісну освіту, яка б відповідала їхнім світоглядним переконанням і випливала із релігійної традиції. Найкращою формою реалізації права батьків є недержавна загальноосвітня школа».
Після цього о. Роман розповів, що сьогоднішня науково-практична конференція є присвячена обговоренню різноманітних аспектів, як реалізувати це право. «По-перше, що можна зробити, щоб переконати законодавців і суспільство у потребі законодавчого забезпечення права Церков та релігійних організацій виступати засновниками недержавних шкіл та вищих навчальних закладів. Другий аспект, який будемо обговорювати, це зміст навчання у цих школах, кадрові питання, думаю, що не обминемо увагою питання фінансового забезпечення тих шкіл», - пояснив керівник Бюро УГКЦ для зв‘язків із органами державної влади.
Конференція розпочався із молитви, яку очолив Блаженніший Любомир, Глава УГКЦ. Відтак слово мали Володимир Марущенко, народний депутат Верховної Ради України, і п. Микола Новиченко, заступник голови Державного комітету України у справах національностей та релігій. Тоді до присутніх звернувся Блаженніший Любомир, який свою промову розділив на дві частини: теоретичну і практичну. У теоретичній частині Глава УГКЦ зокрема зазначив: «Батьки мають право, щоб їх діти вивчали предмет християнська етика в українській культурі і формуванні особистості, і держава повинна це право забезпечити. Церква тут виступає, як той чинник, котрий допомагає здійснити те, на що батьки мають право. Сьогодні можна почути такі думки немов би Церква бажала панувати над якоюсь частиною громадянства і тому у них створюється негативне ставлення до цілої проблематики. Церква хоче допомогти зреалізувати певні права, які держава вже давно признає. Щодо практики, то Церква не може обмежувати, зменшувати, а навпаки збільшувати програму, яку держава вимагає від усіх громадян. Церква має певні труднощі, ми мусимо підготувати вчителів, підручники, подумати про фінансове забезпечення, тому держава мусить взяти участь у здійсненні тих програм, які є обов'язковими у державній програмі. Це не є допомога Церкві, а допомога для здійснення права батьків і дітей».
Після цього Предстоятель УГКЦ сказав, що різниця між загальноосвітньою державною та церковною школою є у вихованні. Дитина має виховуватися на програмі, основаній на релігійних засадах, а загальноосвітні предмети є ті ж самі.
«Ще одна річ, на яку хочу звернути увагу. Чи існування конфесійних шкіл не буде створювати конфесійних непорозумінь. Так, воно може так статися, але, я думаю, що вихователі у таких школах ніколи не допустяться того, щоб протиставляти одних дітей проти других»,– сказав на завершення Глава УГКЦ.
Після Блаженнішого Любомира до присутніх звернулася п. Лілія Гриневич, начальник Головного управління освіти і науки Київської міської держадміністрації. Вона відзначила позитивні зміни у тих класах, де викладається християнська етика і підсумувала: «Якщо у школі є один клас із вивченням предмету, то незабаром з‘являться інші».
Відтак доповіді мали представники інших Церков та релігійних організацій. На завершення першого робочого дня учасники круглого столу обговорили почуте.
Департамент інформації УГКЦ
|