23.04.2008р.

Якщо ти шукаєш себе у потоці буденного життя, якщо ти виходиш на шлях, що вказав своїм життям Ісус, і бажаєш іти Дорогою Христобуття, якщо ти прагнеш до свободи – духовної Свободи, до Істини, до Просвітлення і примноження сили життєдайної Любові, – тоді нам по дорозі.

Час великоднього посту - це час очищення. Це передусім час зосередженої роботи над своєю душею і тілом. Це час пізнання себе як частинки світу, і світу як частинки себе, це час пошуку Бога в своєму серці. Це час, коли ми розуміємо необхідність переходу із світу наслідків, у якому ми живемо, у світ причин, які досить часто є породженням нашої недолугої людської свідомості. Ми уже звикли мужньо боротися з проблемами і долати перешкоди в своєму житті. Ми настільки захопились цією боротьбою, що переважно не залишаємо часу для того, щоб зрозуміти, що коріння більшості проблем людини - в самій людині.

Шлях від усвідомлення проблеми до її вирішення проходить чотири етапи:

1. Розуміння – проблема існує;
2. Пізнання – проблема має причину;
3. Надія – проблему можна вирішити;
4. Звільнення – вирішення проблеми.

Існує багато коренів зла, але сьогодні давайте розберемося з тим, який було принесено падшими і втілено в земні еволюції,- коренем, який було поставлено серед головних гріхів не тільки в Християнстві, а й практично в усіх віруваннях, - коренем, який став основною причиною страждань багатьох людей і цілих народів, назву якого ми добре знаємо, але не бажаємо його віднайти і викорінити у собі, – коренем, що зветься гординею.

Давайте пізнаємо гординю , щоб своєю духовною працею зв’язати, судити і винищити у собі причину і серцевину її проявів:

1. Недопущення того, що ви можете бути неправі;
2. Наполегливість в тому, що ви завжди праві;
3. Зверхнє ставлення до інших людей;
4. Присутність почуття власної важливості;
5. Приниження себе та інших;
6. Думки про те, що ви кращі за інших;
7. Вихваляння;
8. Приписування собі заслуг праці і зусиль інших людей;
9. Бажання поставити суперника в невигідне становище;
10. Використання людей задля досягнення бажаного виключно для себе;
11. Контроль над ситуацією без особистої відповідальності;
12. Постійна необхідність бути в центрі уваги;
13. Надмірна поведінка по відношенню до інших;
14. Задирання носа або споглядання на людей звисока;
15. Суєтність, часте споглядання на себе в дзеркало;
16. Виставляння на показ своїх чеснот, талантів, достатку, зовнішнього вигляду, одягу;
17. Відмова від сторонньої допомоги або співробітництва;
18. Привертання до себе уваги;
19. Балакучість або постійне зведення розмови на себе;
20. Образливість;
21. Надмірна чуттєвість або черствість;
22. Надмірна зайнятість своєю персоною;
23. Думки про те, що інші думають і говорять (лише) про вас;
24. Вживання слів, яких інша людина не розуміє і вам це заздалегідь відомо (розмова звисока);
25. Відчуття власної нікчемності;
26. Непрощення себе та інших;
27. Небажання змінюватись або хоча б подумати про те, що вам, можливо, необхідно змінитись;
28. Розміщення людей на “ієрархічних” сходинах в залежності від того, хто кращий, хто більш важливий, а потім - різне ставлення до них в залежності від їхнього місця в цій ієрархії;
29. Думки про те, що ви важливіші від інших у зв’язку з роботою, яку виконуєте;
30. Одержимість роботою і бажанням отримувати похвалу за все, що ви робите, або зайнятість такою кількістю справ, що ви видаєтесь людям великим у зв’язку з тим, що робите так багато;
31. Стан стурбованості враженням, яке ви створюєте і думкою про вас інших людей;
32. Робота понад усяку міру, спонукання себе до зусиль, які знаходяться поза межами можливості вашого тіла;
33. Зміна манер поведінки в залежності від того, з ким ви спілкуєтесь;
34. Невдячність;
35. Ігнорування “малих людей”;
36. Сарказм;
37. Неувага;
38. Наявність роздратованого тону;
39. Підвищення голосу в злобі або досаді;
40. Бажання провчити кого-небудь і розмова з людиною або про неї в принизливому тоні;
41. Нестача самоповаги;
42. Нерозсудливість або відсутність здорового глузду;
43. Наявність відношень “Мій брат – мій охоронець”;
44. Наявність відношень “Що ти міг би для мене зробити?”;
45. Нечесність по відношенню до себе та інших;
46. Нездатність працювати з іншими через небажання піти на компроміс або поступки;
47. Бажання сказати “останнє слово”;
48. Небажання поділитися своїми знаннями з метою мати можливість контролю;
49. Відсутність уваги до своєї “внутрішньої дитини”;
50. Відсутність уваги до свого фізичного тіла або надмірна турбота про нього;
51. Думки про те, що ви повинні робити все, бо ніхто інший не зможе цього зробити краще вас;
52. Згадка про помилки іншої людини в тоні засудження;
53. Необхідність рятувати інших від їхніх проблем;
54. Упереджене ставлення до людей, базоване на їхньому зовнішньому вигляді, одязі, кольорі шкіри тощо;
55. Гордість положенням, яке ви займаєте;
56. Створення ідола (кумира) з себе або з інших;
57. Надмірна увага до себе;
58. Думки про те, що ви понад Законом або є “особливим” сином або дочкою Бога;
59. Недовіра до інших людей, Бога та його Посланців, Владик;
60. Небажання визнавати наявності своєї гордині або якихось проблем(духовна сліпота);
61. Конфлікт з Богом;
62. Непокора волі Бога.

Ці пункти даровані нам не для того, щоб прочитати і відкласти в шухляду, а для зосередженого вивчення. Адже, розпізнавши ворога, ми зможемо його подолати. А здолати буде легше, зловивши темні прояви у зародку. Давайте спільними зусиллями засіємо наші серця полум’яним насінням Любові, Мудрості і Сили.

Нехай перераховані вище якості гордині замінять:

1. Покора;
2. Доброта;
3. Любов;
4. Співчуття;
5. Скромність;
6. Довіра до людей;
7. Чесність;
8. Честь;
9. Дух співпраці;
10. Прославлення Бога як Творця усього.

Пам’ятаймо, що змінюючи себе, ми змінюємо світ.

В дорогу, друзі, і я з вами, бо я такий же, як і ви, - лише пілігрим у цьому світі.