23 травня 1938 р. у Роттердамі від рук більшовицького агента П. Судоплатова загинув командир Корпусу Січових Стрільців, комендант Української Військової Організації та засновник і перший голова Проводу Організації Українських Націоналістів Полковник Євген Коновалець.

Вшановуючи пам’ять Євгена Коновальця в 70-ту річницю смерті, ми мусимо пам’ятати його винятковий внесок у майбутнє українського народу і відзначати не як “ще одного героя нашого народу”, а як особистість, яка заслужила найвищих почестей, чиє життя і дії нерозривно вплелись у контекст сучасної української історії. Незважаючи на наше духовне плебейство та всупереч впливу ворогів і їх прибічників, - ми не повинні забувати роль Євгена Коновальця у національно-визвольному русі України початку та середини XX століття. Його діяльність стала ланцюжком, який ідейно пов’язав визвольні змагання довкола Актів 22 січня і 1 листопада 1918-19 рр. з героїчною боротьбою УВО-ОУН-УПА, що пізніше вилилось у таборові страйки, рух шістдесятників та сімдесятників та призвело до проголошення 24 серпня 1991 р. незалежної Української держави.

Минулорічне відзначення головного командира Романа Шухевича та Української Повстанської Армії може бути прикладом для нас. Націоналістичні сили в Україні та Діаспорі повинні об’єднати свої сили довкола постаті Полковника Є. Коновальця. А Україна через Президента, Прем’єр-міністра та Верховну Раду має врешті-решт здати іспит зрілості нації. До цього тільки частково належать укази про посмертне вшанування, відзначення пам’ятних річниць та якнайменше - початок серйозних дій щодо встановлення Пантеону героїв нашого народу в Києві, в якому мусить бути місце і для сл. пам. Полковника Євгена Коновальця.

У 2008 році Євген Коновалець та його Доба повинні стати темою наукових та політичних конференцій і форумів, а також уроків та освітньо-виховних заходів для шкіл та молодечих організацій в Україні та в Діаспорі. До освітніх програм слід зокрема долучити досі недооцінену героїчну декаду УВО, у тому числі й роль визначних постатей цього періоду. Так, напр., вшанування Ольги Басараб доручаємо Світовій Федерації Українських Жіночих Організацій, її складовим та всім українським жіночим організаціям в Україні й Діаспорі. Не менш важливо включити до вивчення і боротьбу ОУН з наїзником на ЗУЗ в 1930-их роках та реакцію на Голодомор у СУЗ. Також слід звернути увагу на міжнародний бандитизм совєтських спецслужб у виконанні атентанту та на викриття наступництва і ролі російських спецслужб сьогодні в Україні та за її межами.

Отож, віддаючи належне історії боротьби нашого народу за незалежну Українську державу, нашим обов’язком є відповідно вшанувати і її великого патріота і борця, талановитого провідника українських націоналістів, Полковника Євгена Коновальця, чиє життєве кредо співзвучне з відомими рядками першої точки Декалогу українських націоналістів: «Здобудеш Українську державу або згинеш в боротьбі за неї».

За Світовий Конґрес Українців

Аскольд Лозинський, Президент