Провини історії
Міжнародна спільнота у 1932–1933 роках знала про Голодомор в Україні, але воліла не реагувати на нього.
25 лютого Конґреґаційна зала Києво-Могилянської академії приймала інтелектуальну еліту та урядовців, які зібралися на презентацію «Листів з Харкова». До 75-х роковин Голодомору 1932–1933 років. Італійський інститут культури в Україні презентував українське видання про голод в Україні та на Північному Кавказі в повідомленнях італійських дипломатів (упорядник проф. Андреа Ґраціозі). У низці документальних матеріалів та історичних досліджень з цієї теми, що з’явилися друком вже в незалежній Україні, ця книга особлива. Зібрані в ній 58 унікальних документів належать до нечисленних прямих зовнішніх свідчень про трагедію. Вони зберігаються в архівах Міністерства закордонних справ Італії і є докладними службовими повідомленнями про події в Україні того часу.
Неупереджений погляд зі сторони переконливо свідчить, що голод в Україні був не збігом фатальних обставин, а спланованою операцією сталінського режиму. Кари гідним є і те, що тодішня міжнародна спільнота знала про жахіття, що коїлися в УРСР, але воліла не реагувати з огляду на велику політику, економічну користь або ж не бажаючи розлучатися з ілюзіями, виплеканими лівими інтелектуалами до «прогресивних» соціальних перетворень у Радянському Союзі. Штучна сліпота щодо геноциду українського народу існує й досі не тільки у світі, але й у самій Україні. Проте злочини проти людства не можуть бути «персональною справою» окремого народу. І той факт, що до процесу спільного прозріння долучаються західні науковці, вказує, що Голодомор в Україні – факт загальної європейської історії ХХ ст., і висновки варто робити всім.
Джерело : www.mcun.org.ua/
|
07/09/08
