9 березня 2008 р. Україна, а з нею й усе світове українство традиційно відзначають День народження великого національного поета, художника, драматурга, видатного гуманіста, пророка і апостола української нації – Тараса Шевченка.
Значення Т.Шевченка для України – вселенське і всеосяжне. Як свого часу зазначив Президент України Віктор Ющенко: “Якщо Господь хотів врятувати українців, Він мав подарувати їм Шевченка”. Протягом майже двох століть у найскладніші періоди свого життя десятки, сотні, мільйони українців вели і продовжують вести з Т.Шевченком безперервний духовний діалог. Результатом цього діалогу стало пробудження роздертого протягом тривалого часу поміж різними владами і різними просторами українського народу, який сьогодні нарешті відчуває себе господарем на власній землі.
Шевченко є основоположником нової української літератури і родоначальником її революційно-демократичного напряму. Саме в його творчості повно розвинулися ті начала, які стали провідними для передових українських письменників другої половини ХІХ – початку ХХ століть. Шевченко перший в українській літературі виступив як істинно народний поет. Його твори знаменували собою демократизацію світової літератури, бо з його сторінок чи не вперше заговорили цілі соціальні материки, які залишалися невідомими для елітарної культури.
Присутність Шевченка у світі – це присутність України, українського духу та української ідеї. Твори Кобзаря перекладені всіма слов'янськими мовами, а також багатьма іншими мовами, включно з португальською.
Слово і образ Шевченка – це частка нашого життя, це частка нашої національної свідомості.
Україна вшановує сьогодні одного з найвидатніших своїх синів і, люблячи, звертається до нього, аби почути голос своєї найвищої правди.