Проект відповідного документу був ініційований керівником Постійної делегації Верховної Ради України в ПА ОБСЄ, Головою Комітету ВРУ у закордонних справах О.Білорусом.

    Обговорення резолюції в ході заходу засвідчило усвідомлення переважною більшістю парламентарів того факту, що Голодомор є спільною трагедією співтовариства ОБСЄ та всього світу, необхідності надання належної історичної оцінки цьому явищу з метою запобігання аналогічних трагедій в майбутньому. Представники Канади, Польщі, Латвії наголошували, що Голодомор носив умисний, спланований характер, що відрізняє його від поняття голоду як загального терміну, й був покликаний знищити селянство України як національно свідому частину українського народу. Серед іншого, представниками східноєвропейських держав висловлювалася думка, що вшанування жертв Голодомору має стати першим кроком до визнання комуністичних злочинів в цілому.

    В результаті проведеної процедури голосування поправки, запропоновані критиками документа, було відкинуто, а сам проект резолюції ухвалено в цілому. Проти резолюції „Про Голодомор 1932-1933 років в Україні” голосували делегації Росії та Казахстану, а також окремі представники Греції, Чехії та Франції.

    На заключному пленарному засіданні керівника делегації України, народного депутата О.Білоруса було обрано віце-президентом ПА ОБСЄ, що стало свідченням високого авторитету України в ПА ОБСЄ.

    Надсилається в порядку інформування та для можливого використання. 

РЕЗОЛЮЦІЯ ПА ОБСЄ

ГОЛОДОМОР 1932-1933 РОКІВ В УКРАЇНІ 

1.                Підкреслюючи важливу роль ОБСЄ у підтриманні прав людини і людських цінностей, 

       2.                Нагадуючи, що парламентські інститути відіграють вирішальну роль у визначенні політики і законодавства в гуманітарній сфері та представляють волю народів відповідних країн, 

3.                Наголошуючи, що просвітницька робота серед громадськості про трагедії в історії людства є важливим засобом відновлення гідності жертв шляхом визнання їх страждання та запобігання подібних катастроф у майбутньому, 

4.                Нагадуючи країнам – членам ОБСЄ про їх обов’язок „чітко та недвозначно засудити тоталітаризм” (Копенгагенський документ 1990 року), 

5.                Нагадуючи, що правління тоталітарного сталінського режиму в колишньому СРСР супроводжувалося значними порушеннями прав людини, позбавивши мільйони людей їхнього права на життя, 

6. Нагадуючи також, що злочини сталінського режиму вже викриті та засуджені, і деякі все ще потребують як національного, так і міжнародного визнання та недвозначного засудження,

Парламентська асамблея ОБСЄ: 

7.                Вшановує пам’ять мільйонів невинно загиблих українців під час Голодомору 1932-1933 років у результаті масового голоду, викликаного жорстокими цілеспрямованими діями і політикою тоталітарного сталінського режиму; 

8.                Вітає визнання Голодомору Організацією Об’єднаних Націй, ЮНЕСКО та національними парламентами низки країн-учасниць ОБСЄ; 

9.                Схвалює спільну заяву 31 країни-учасниці ОБСЄ з нагоди 75-ої річниці Голодомору 1932-1933 років в Україні, виголошену під час 15-ої засідання Ради Міністрів ОБСЄ; 

10.             Підтримує ініціативу України щодо розкриття всієї правди про цю трагедію українського народу, зокрема  шляхом підвищення рівня обізнаності громадськості про Голодомор на міжнародному танаціональному рівнях, а також організації академічних, експертних та громадських зустрічей, спрямованих на обговорення та вшанування пам’яті про Голодомор; 

11.             Запрошує парламентарів країн – учасниць ОБСЄ до участі у заходах зі вшанування  75-ої річниці Голодомору 1932-1933 років в Україні;