23.07.2008р.

 

Глибокошановна пані Меркель!

Шановні журналісти, глибокоповажна німецька делегація!

Щойно ми провели зустрічі з Федеральним канцлером Німеччини та її командою у вузькому та розширеному колах. Ми торкалися різної тематики наших двосторонніх відносин і питань, що стосуються розбудови європейської архітектури. І я не буду приховувати, що європейська та євроатлантична тематика забрала у нас багато часу в обговоренні цієї позиції.

Мені приємно відзначити, що коли ми говоримо про тему євроінтеграції, української перспективи - ці переговори ми ведемо протягом останніх трьох років. Сьогодні ми маємо набагато позитивнішу позицію, і переконаний, що той діалог, який відбувається між Україною і Німеччиною зокрема в цьому питанні, є надзвичайно конструктивним. Найголовніше, що можна відмітити, - два роки тому ми ще починали з дискусії про назву документу та його форму, то сьогодні приємно відзначити, що ті зусилля, які були зроблені і в рамках країн ЄС, Україною, - в рамках цих переговорів досягнуто велике порозуміння щодо угоди про асоціацію - а звідси випливає і змістовний характер цього документу. І це надзвичайно великий прогрес у діалозі Україна - Німеччина і Україна - Європейський Союз. За що я хотів би Федерального канцлера подякувати, тому що надзвичайно важлива позиція ФРН в цьому, як і в інших європейських питаннях. І тому я з успіхом хочу констатувати, що це є прогрес, добра дорога.

Ми відчуваємо, що той інтенсивний діалог, який ми ведемо в рамках Україна - ЄС, приносить свої плоди. Практично кожний квартал у нас відбуваються знакові події - починаючи від візового режиму, діалогу по зоні вільної торгівлі, зараз - про політичний компонент посиленої угоди. Тому я можу сказати, що українська сторона виключно задоволена таким характером діалогу і тими змістовними домовленостями, які ми маємо на сьогоднішній день.

По-друге, ми говорили про євроатлантичні устремління, де зрозуміло - це питання є більш чутливим, і ми виходимо з того, що обидві сторони повинні продовжувати діалог як на найвищому рівні, так і на рівні високих делегацій, формулюючи компроміси, ідучи цією дорогою. Я є оптиміст. Ми рухаємося правильною дорогою, яка влаштовує європейське співтовариство, Німеччину, Україну. Іншими словами, переконаний, що і в цьому напрямку ми будемо мати спільний успіх.

Ми також торкнулися наших економічних відносин. Хотів би відзначити, що динаміка торговельного обороту є великою. Ми практично щороку маємо приріст на одну третину. Майже 8 млрд. наш товарооборот. Ми маємо хорошу нормативно-правову базу. Кілька тижнів тому затверджені пріоритети економічних відносин на найближчі два роки, починаючи зі сфери космосу і закінчуючи енергетикою, транзитом, транспортом і таке інше. У цьому контексті я хотів би сказати: ми маємо ясний чіткий план дій у відносинах Україна - Німеччина, і маємо сили його повністю реалізувати.

Ми також обмінялися цілою низкою питань, що стосуються наших гуманітарних відносин. Хотів би відзначити, що я передав пані Меркель списки людей, які в 1932-1933 роках померли голодною смертю у тих німецьких поселеннях, які знаходяться у східній частині України. Я також передав списки інтернованих осіб 1945-1954 років німецькій стороні. Ці списки розсекречені, і я просив пані Меркель довести це до рідних і близьких. Разом з тим українська сторона готова виконати спільно з німецькою потрібні заходи по цій частині нашої історії.

Я хотів би подякувати пані Меркель за той характер відносин, які зорганізовані на найвищому рівні, за той інтенсивний діалог, за ту підтримку, яку ми відчуваємо у ключових питаннях української зовнішньої політики. І переконаний, що наступні політичні консультації, які відбудуться, я сподіваюся, або наприкінці поточного року або на початку майбутнього, будуть черговим кроком із посилення активності наших відносин та їх розвитку.

Хотів би ще раз подякувати Федеральному канцлеру за цей візит в Україну і висловити свою глибоку повагу.

 

 

Федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель:

Шановні пані та панове!

Я охоче прибула сюди вперше як Федеральний канцлер в Україну - країну, яка минулими роками пов'язується у нас з динамікою Помаранчевої революції. Ми обговорили ситуацію - про те, що ми бажаємо Україні усіляких гараздів, бажаємо її підтримати у її економічних намаганнях. І щоб продемонструвати людям у цій країні те, що вільна демократична економіка приносить свої плоди. Звісно ж існують і проблеми - у зв'язку з тим, що турбує усіх нас - йдеться про ціни на енергоносії. Але не існує альтернативи демократичному і вільному шляху розвитку.

У нас існують дуже добрі двосторонні відносини, ми прагнемо їх розбудовувати. Тут теж існують чималі можливості. Крім того, ми також обговорили цілу низку спільних заходів. Я хотіла тільки нагадати про тижні німецької культури, які пройдуть восени цього року між Україною та ФРН. Я хочу пригадати регулярні засідання наших високоповажних робочих груп, ми у майбутньому також продовжимо і міжурядові консультації. Отже ми підтримуємо реформаторський курс України - підтримуємо на тривалу перспективу.

Звісно ж ми обговорили питання, пов'язані з ЄС та співробітництвом з Україною. Тут особливо позитивно було відзначено роботу над підписанням посиленої угоди. Восени у Франції відбудеться зустріч ЄС-Україна під головуванням Франції. Ми, ФРН, можемо собі уявити, що глибина цієї угоди означає не лише угоду про посилене співробітництво, а її можна класифікувати і як угоду про асоційоване членство. І це означає суттєвий крок, особливо якщо говорити про економічні відносини між Україною та Євросоюзом.

Ми також обговорили питання вступу до НАТО. У Бухаресті було констатовано - і я знову повторюю тут - Україна стане членом НАТО. Принципове політичне рішення в Бухаресті ухвалено з цього приводу. Я ще раз наголосила на тому, що інші країни, які ані не є членами НАТО, ані не мають до цього питання ніякого відношення, не повинні дискутувати або обговорювати це питання. Ми запропонували з точки зору питання ПДЧ так звану допомогу у виконанні дорожньої карти. Німеччина спільно з іншими країнами-членами НАТО буде вносити свій вклад. Я прийняла пропозицію Президента, що український міністр закордонних справ чи МЗС розроблять цей навігаційний план на допомогу в русі України до НАТО і зроблять відповідні висновки.

У цілому я хотіла б ще раз наголосити, що для ФРН Україна є не лише важливим партнером, але й партнером, з яким нас пов'язують дружні відносини, які склалися не вчора і не позавчора, а впродовж тривалого часу. Тому ми будемо надалі з великим інтересом спостерігати за розвитком тут і з великою симпатією, а також по мірі сил будемо підтримувати його.