08.57
Українці Португалії
Неділя  25/06/17 РеєстраціяВхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
 
Меню
 
Розділи новин
Україна - НАТО [16]
УКРАЇНА ПАМ’ЯТАЄ – СВІТ ВИЗНАЄ! [44]
Спортивна сторінка [2]
Політика [19]
Національна ідея [12]
Наука, освіта [1]
Культура [2]
Суспільство [38]
Історія [5]
Економіка [0]
Різне [4]
Релігія [5]
 
Календар новин
«  Січень 2009  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
 
Форма входу
 
Пошук
 
Партнери
    znimky.net tamada.lviv.ua Українська Правда Ансамбль Джерельце Українці Угорщини TopUA: Український хостинг Пластовий Портал - твоя віртуальна домівка Майдан Українські традиції Спілкуйся Українською Арт-Вертеп

     

         
        Статистика

        В онлайн всього: 1
        Гостей: 1
        Користувачів: 0
         
        На початок » 2009 » Січень » 5 » Москва vs Київ: на чий бік пристане Європа? Точка зору

        УВАГА!!!

        Сайт переїхав на новий сервер за адресою: http://www.spilka.pt/
        Цей проект оновлюватися не буде і залишається в архіві

        Москва vs Київ: на чий бік пристане Європа? Точка зору
        00.09
        Марина Пирожук         Радіо Свобода

        Київ – Газові суперечки між Україною та Росією з загостренням наприкінці року стають уже звичним атрибутом новорічних свят. Москва традиційно оголошує Києву війну, звинувачуючи в крадіжках газу та неспроможності платити за нього вчасно. Київ традиційно все спростовує і кличе на допомогу міжнародну спільноту. А міжнародна спільнота неохоче відгукується на пропозиції взяти на себе функції рефері чи посередника між конфліктуючими і традиційно думає про свої інтереси. Між тим нинішня газова війна стає безпрецедентною за своєю гостротою. Чи відреагує цього разу ЄС?

        Відряджені до країн ЄС українські урядовці для пояснення природи газового конфлікту з Росією і для запевнення в своїй транзитній спроможності не знайшли очікуваної підтримки. Там українцям заявили, що доки європейці отримують газ безперебійно, українсько-російський газовий конфлікт є виключно проблемою конфліктуючих. Принаймні таку відповідь українці отримали у перший день свого турне від Чехії, яка головує зараз в ЄС.

        Як відомо, Президент України надіслав листи федеральному канцлерові Республіки Австрія Вернерові Файману, голові Ради Міністрів Італії Сільвіо Берлусконі, федеральному канцлерові Німеччини Анґелі Меркель, президентам Словаччини Іванові Ґашпаровичу, Угорщини Ласло Шойомові, Франції Ніколя Саркозі, Чехії Вацлаву Клаусові, голові Європейської Комісії Жозе Мануелеві Баррозу та президентові США Джорджу Бушеві, в яких він ділиться складними переговорами з Росією щодо постачаня газу у 2009 і подальших роках.

        «Під час переговорів українська сторона дотримувалася домовленостей, досягнутих Президентами обох держав 12 лютого 2008 року, і взаємних зобов’язань, зафіксованих у Меморандумі між Урядом Російської Федерації і Кабінетом Міністрів України про співпрацю в газовій сфері від 2 жовтня 2008 року», – мовиться у листі Президента України.

        Цим Меморандумом передбачено усунення посередників з ринку газопостачання («РосУкрЕнерго») з 2009 року і перехід на прямі довгострокові відносини між ВАТ «Газпром» і НАК «Нафтогаз України», а також передбачено поетапний перехід протягом трьох років до ринкових, економічно обґрунтованих і взаємоузгоджених цін на російський природний газ для споживачів України і тарифів на його транзит через територію України.

        Віктор Ющенко також запевнив своїх європейських колег, що 30 грудня 2008 року Україна повністю розрахувалася з Росією за отриманий у 2008 році газ.

        Між тим «Газпром» в особі представника концерну Сергія Купріянова заявляє, що надіслані Україною кошти він отримає 11 січня і уже нарахував штрафні санкції в розмірі 614 млн. доларів. Там також продовжують твердити, що Україна краде газ.

        «Нафтогаз» своєю чергою заперечує наявність заборгованості за спожитий у кінці 2008 року імпортований газ і наголошує, що відповідні кошти були вчасно надіслані на рахунок компанії «РосУкрЕнерго» і що в «Газпромі» є цьому підтвердження. А боржником там якраз називають «РосУкрЕнерго», яке заборгувало «Нафтогазові» близько 40 млн. дол. за транспортні послуги.

        В Україні також обурені заявою про крадіжки нею газу і стверджують, що це не лише не відповідає дійсності, а й шкодить репутації «Нафтогазу» як надійного транзитера енергоресурсів у країни Європейського Союзу.

        Ба більше, компанія запевняє, що «Газпром» недопостачає необхідні обсяги, тому «Нафтогаз» змушений для виконання своїх зобов'язань перед країнами ЄС по транзиту природного газу використовувати запаси із власних резервів.

        «Нафтогаз» також нагадує , що відсутність щорічної угоди про транзит російського газу територією України не дозволяє визначити обсяги газу, які мають отримувати західні країни і що це може призвести до розбалансування синхронної роботи газотранспортних систем Росії, України і ЄС.

        Україна платить за свої помилки?

        2 січня за дорученням Президента Віктора Ющенка та Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко українська делегація поїхала до країн Європейського Союзу для зустрічей з урядовцями і обговорення ситуації транспортування російського газу в Україну і Європу.

        За словами уповноваженого Президента України з міжнародних питань енергобезпеки Богдана Соколовського, головна мета такої поїздки – пояснити ситуацію з транспортуванням російського газу до України та країн Європейського Союзу, надати гарантії транзиту газу українською територією, а також проконсультуватися з європейськими фахівцями щодо переговорів України з Росією.

        Чи отримав копію листа від Віктора Ющенка до європейських колег Президент Російської Федерації Дмитро Медведєв – невідомо. «Газпром» продовжує регулярно заявляти про українські борги і звинувачувати Україну у крадіжках газу.

        Чому українські гроші добиратимуться до рахунків «Газпрому» так довго – теж питання цікаве. Як і заяви «газпромівців» про те, що Україна продовжує несанкціоновано відбирати газ, попри запевнення українських урядовців у зворотньому.

        Агресивна і навіть зневажлива поведінка та суперечлива інформація російських можновладців та «Газпрому» щодо газових розрахунків і взагалі газових взаємин з Україною стала нормою для перших. А газ – дієвою зброєю у руках Москви.

        Прикметно, що російський газ отримує більшість європейських країн, однак уявити собі, що речник «Газпрому» звинувачує, скажімо, Польщу, Німеччину чи Францію у крадіжках і в зневажливій формі висловлюється щодо їхньої неспроможності розрахуватися за товар, є неможливим. Хоча б тому, що ці країни мають гідність, а їхні керівники не працюють у «різнобій» та не воюють поміж собою, коли мовиться про національні інтереси і якісь проблеми чи загрози ззовні. І найголовніше: газові стосунки європейських країн із Росією – прозорі і чіткі. На відміну від стосунків з Києвом.

        Перекривання газових кранів та брутальні звинувачення в крадіжках та неплатоспроможності – явище не таке вже й насправді старе. Цю звичку росіяни упевнено опанували три роки тому, коли з ними була підписана нова угода про транспортування газу в Україну і Європу. І керував цим процесом з українського боку безпосередньо Віктор Ющенко.

        Підписану тоді угоду називали Перл-Гарбором української енергетичної дипломатії і такою, що загрожує національній безпеці. Одкровення тодішнього українського прем’єра Юрія Єханурова в постфактум про те, що, мовляв, він лише був виконавцем і що навіть він достеменно не знав, що саме підписує під так званою «газовою угодою», шокувало багатьох.

        Більшість тодішніх урядовців взагалі не були посвячені в деталі домовленостей. Ще більше таємниць містила поява «РосУкрЕнерго» як посередника між Україною та Росією у постачанні газу. Уся країна намагалася довідатися: звідки у посередниках взялася саме ця структура, однак марно. Пояснити причину її виникнення на українському ринку не міг навіть глава української держави.

        Колишній перший заступник міністра закордонних справ України Олександр Чалий тоді заявляв, що ця угода не відповідає вимогам українського законодавства та суперечить інтересам держави і суспільства. Особливе занепокоєння в нього викликало те, що Росія домоглася від України згоди на щорічне підвищення ціни за свій газ при збереженні сталої ціни за його транзит. Такої ж думки дотримувався і міністр економіки в уряді Єханурова Арсеній Яценюк (ціна на український транзит становила тоді 1,6 американських доларів за тисячу кубів газу на 100 кілометрів, в той час як середньоєвропейська ставка сягала 2,5 долара).

        Однак сам Віктор Ющенко називав підписання такої угоди перемогою. А питання щодо репутації та доцільності виникнення газового посередника «РосУкрЕнерго» в нього викликало тоді роздратування.

        Зараз Президент заговорив про необхідність змінити тариф на транзит територією України російського газу до європейських споживачів.

        Як відомо, за останні три роки ціна на російський газ зросла вдвічі. В цей же час ціна на український транзит з 1,6 долара США за тисячу кубів газу на 100 кілометрів піднялася лише до 1,7 долара.

        Стосовно ж ціни на газ, то, за даними Ющенка, вона об’єктивно не має перевищувати 210 доларів. Такі вимоги, безумовно, не задовольняють російську сторону, особливо умова про зміну тарифів на транзит.

        Парадокс, але ж три роки тому українська сторона сама погодилася на умови, де не передбачено зміни тарифу на транзит, зате передбачено щорічний перегляд ціни на газ. І це все координував особисто Віктор Ющенко і його команда (Плачков, Івченко, Єхануров…). У той час як окремі політики і експерти лише в окремих ЗМІ вказували на згубність таких домовленостей для України.

        То чи не є нинішня газова війна наслідком непрозорих домовленостей і безвідповідальності влади? Хіба не вона привела за руку в країну «РосУкрЕнерго»?

        Цікаво, що минулого року Тимошенко звітувала про досягнуті домовленості з російською стороною щодо усунення посередника «РосУкрЕнерго» з ринку і про пряму співпрацю «Газпрому» та «Нафтогазу».

        Однак про те, чому цей посередник досі не усунений, не говорять ані в уряді, ані в Секретаріаті Президента. Ба більше, «РосУкрЕнерго» залишається активним і зацікавленим гравцем та навіть вирішило судитися з «Нафтогазом». Компанія подала два позови до Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольма, повідомив «Інтерфакс».

        «РосУкрЕнерго» звинувачує «Нафтогаз України» в невиконанні перед ним зобов’язань на підйом та транспортування природного газу з підземних сховищ газу.

        Аналогчіний позов готує й «Газпром».

        Чи врятує Європа Україну від «шантажистки» Росії?

        Росія тим часом активізувала інформаційну війну проти України і запевняє, що всі проблеми з газом в європейських країнах можливі лише за вини транзитера. Деякі російські телеканали повідомили, що такі проблеми уже відчули Румунія та Угорщина і що Євросоюз вимагає у терміновому порядку відновити транзит газу країнам ЄС.

        З українського боку відбивається лише «Нафтогаз». У поширеній ним заяві йдеться про те, що неспроможність керівництва «Газпрому» вести переговори на партнерських засадах призвела до припинення газопостачання України та розбалансування механізму газового транзиту в Європу.

        Компанія також заявляє, що нинішня позиція «Газпрому» суперечить світовій практиці ведення переговорів, загальноприйнятим принципам ведення бізнесу і звинувачує Росію в «енергетичному шантажі та економічному пресингу».

        Водночас у «Нафтогазі» твердять, що 2 січня 2009 року на румунському напрямку постачання газу було збільшено на 100 тис. кубометрів на добу, на угорському напрямку – на 1,8 млн. кубометрів на добу за рахунок власних резервів України.

        Керівництво України поки що мовчить. Уповноважений Президента з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський каже, що Україна чекає допомоги в урегулюванні газових проблем з Росією від європейських експертів.

        Чи готові європейці взятии до уваги аргументи України і допомогти їй вийти з газового скандалу?

        У Секретаріаті Президента розраховують на те, що ЄС змушений буде це зробити, оскільки при збереженні нинішніх обсягів поставок газу за 10–15 днів можуть виникнути технологічні проблеми функціонування газотранспортної системи України та збої в постачанні газу в Європу.

        Наразі ж війна триває. І кінця їй не видно.

         Джерело: Радіо Свобода

        Категорія: Різне | Переглядів: 851 | Добавив: ukremigrantpt | Рейтинг: 0.0/0 |
        Всього коментарів: 0
        Добавляти коментарі дозволяється тільки для зареєстрованих учасників.
        [ Реєстрація | Вхід ]

        Використання матеріалів дозволяється за умови посилання на "Українці Португалії"
        Copyright © "Українці Португалії". м. Лісабон 2007р.
        Спілка Українців в Португалії