Так трапилось, що доля закинула мене до Португалії, краю, що відрізняється усім - і кліматом, і культурою від моєї Батьківщини – України. Але, на мій подив, я не відчула  себе викинутою з життя, побачила, що в Португалії, за тисячі кілометрів від рідної землі, є організація, яка зберігає українські звичаї та традиції, є люди, які самовіддано працюють для української громади, згуртовуючи її, показують португальцям що таке українська пісня, український танець, взагалі українська культура.

  3 травня я була присутня на українському концерті в місті Порту, який організувала та проводила Спілка українців в Португалії  за участі Української Греко-Католицької церкви, при підтримці Консульства України в місті Порту та Мерії міста. Це було дійсно гарне видовище, у якому прийняли участь найкращі українські колективи у Португалії. Метою організаторів було об’єднати таланти з різних міст, осередків Спілки, щоб показати, що в єдності наша сила, що згуртувавшись українці можуть достойно  представляти нашу державу. Співаки, танцюристи з Лісабону, Мафри, Одівелашу, Сантарень, Калдаш де Раінья, Агеди, Браги, Амадори а також Порту, приїхали сюди,щоб показати свої таланти, донести до людських сердець тепло і ласку української землі.

   Добре, що ведучі свята – Вікторія Старченко та Павло Кузема вели концерт

двома мовами, українською та португальською, що показало любов до рідної землі та повагу до країни, де живеш. Далі були виступи гурту ”Родина”,  поета та композитора Андрія Шуманського  з Амадори, Наталії  Шпак з Порту, Наталії Уманської  та пані Коваль з Агеди, Оксани Пилипенко з Калдаш де Раінья,  дуету ” Ностальгія” з Амадори, Ангеліни Федоришин з Сантарень та інших.

До болю в серці вразила танцювальна композиція ”Україна” на пісню Тараса Петриненка, яку показали учні лісабонської  української суботньої школи  ”Дивосвіт”. Сльози наверталися на очі, коли майоріли національні прапори, а дівчина в національному вбрані з поклоном подавала хліб-сіль. ”Вальс”, ”Дикі танці”, рок – композиція ”Ми є українці” у виконані юних талантів справили незабутнє враження. Постановник усіх танців школи ”Дивосвіт” – Мирослава Цісельська.

          Фоторепортаж»»»

  Потім діти співали про Пасху, про Матір, про родину, про все святе, що є на цій землі і ради чого варта жити. Мені, особисто, сподобались виступи ансамблю ”Роксоланія” з Лісабону, Оксани Пилипенко з Калдашу де Раінья та Мирослави Декалюк з Одівелашу. Це вже професійний, або, майже професійний рівень.

  Веселі нотки у концерт внесла своїм виступом Людмила Мороз з Мафри, яка співала українські жартівливі пісні та веселила публіку народними анекдотами.

   Протягом свята надавалось слово священику УКГЦ в Порто о. Анатолію, Консулу України в Порту Анатолію Васильовичу Ковалю.

Наприкінці виступив полковник українського козацтва Ярослав Бойчук, який нагородив грамотами людей, що зробили найбільший внесок в розвиток українського національного руху в Португалії. Серед них Посол України в Португалії Ростислав Володимирович Троненко, Консул України в Порту Анатолій Васильович Коваль Голова Спілки українців в Португалії Павло Садоха, Голова осередку спілки в Агеді Надія Уманська та інші. Посол України в Португалії Р.В. Троненко також нагороджений козацьким орденом.

   Із заключним словом виступив Голова Спілки українців в Португалії Павло Садоха, який подякував всім організаторам, учасникам свята, усім осередкам Спілки, які приїхали на свято. Окремо висловив подяку Мерії міста Порту та Консульству України в Порту, а також спонсорам – ПриватБанку та MoneyОne Express, фірмі PortoLaser.

   Ось, і  кінець свята. Але, незважаючи на спеку, люди не хочуть розходитись.

І під звуки пісень ”Україна” та ” Червона рута” починають танцювати на площі. Вони танцювали взявшись за руки… Як гостро відчувається туга за рідною землею тут, на чужині, як добре, що ми можемо об’єднатись ось так, взявшись за руки та радіти тому, що ми разом ! Українці, єднайтись, будьте разом, допомагайте один одному, бо нас так багато – і так мало на цій далекій португальській землі!

          Враженнями ділилась Юлія Балюк, місто Альканена.