Коротка історія

Святі Апостоли молитвою і постом приготовлялися на зіслання Святого Духа. Вони багато молилися й постили перед тим, як почали проповідувати Євангелію. Після молитви й посту вони висвячували нових пресвітерів на апостольську працю, як це читаємо в Діяннях апостольських: „Вони настановили їм по церквах пресвітерів, а після молитви й посту, передали їх Господеві, в якого ті увірували” (14, 23).

Тож і св. Церква з давен-давна молитвою і постом приготовляє своїх вірних до зустрічі великого празника Святих Верховних Апостолів Петра й Павла, що їх пам'ять святкуємо 12 липня, а наступного дня ще й Собор 12-ти Апостолів. Цей піст наступає по св. П'ятдесятниці, тому в давнину деколи звали його постом П'ятдесятниці. Він знаний також, як піст св. Апостолів, піст Апостольський, піст Петрів і піст літній. Наш народ зве його Петрівкою.

Піст св. Апостолів дуже давній, бо сягає перших віків християнської віри. З 4 століття маємо про нього свідоцтва св. Атанасія Великого і св. Амвросія Медіолянського, а з 5 ст. св. Льва Великого і Теодорета Кирського.

Піст Петрівки ввійшов у практику в Церкві не дорогою закону, але через звичай. З тієї причини довший час не було однозгідности ані щодо його зберігання, ані щодо часу його тривання. Одні постили 12 днів, другі 6, інші 4, а ще інші тільки один день. Антіохійський патріарх Теодор Вальсамон (+ 1204) про Петрівку каже: „Через сім днів і більше до празника Петра й Павла всі вірні, це є миряни й монахи, зобов'язані постити, а хто б не хотів, то хай буде виключений з християнської спільноти”.

Піст св. Апостолів у нашій Церкві триває від неділі Всіх Святих до 12 липня – празника св. Апостолів Петра й Павла. Він може бути довший або коротший, залежно від того, коли випадає празник Пасхи. Випаде празник Пасхи скоріше – довша Петрівка, випаде пізніше – коротша Петрівка. Вона може мати найбільше шість тижнів, а найменше один тиждень і один день.

Проповідь

В ім'я Отця і Сина і Святого Духа.

Слухаючи сьогоднішнє Святе Євангеліє, ми чуємо, яке важ­ливе місце у нашому духовному житті займає піст і молитва.

Піст та молитва — це духовна зброя, яка обороняє нас від злого духа та підносить нас до Бога. Без цієї зброї ми не можемо звільнитись з пут гріха і неволі зла. Християнин, як воїн Ісуса Христа, повинен вміти правильно користуватись цією зброєю. Тобто правильно вміти постити та молитися. Бо недбалий піст та молитва накликає на нас справедливий докір Христа: "Роде невірний, докіль буду з вами? Доки вас терпітиму?". Та про тих, хто постить лицемірно, Господь сказав їм, що вони за такий піст отримали нагороду від людей (Мт. 6, 16). Недбалий та лицемі­рний піст замість звільнення нас від зла, робить нас знаряддям злого духа. І ознаками такого посту є гордість, бажання хваль­би, осудження та обмови інших, закам'янілість серця до Бога. Проти такого посту застерігають нас зокрема св. Василій Вели­кий та св. Іван Золотоустий кажучи, яка користь людині стримуватись від м'яса, а з'їдати свого брата. А правдивий піст це стримання від гріха. Тож і ми дослухаймося цього корисного повчання святих та великих учителів св. Церкви, бо правдивий піст приносить нам звільнення від зла, дає мир нашій душі та Божу присутність. А де Божа присутність — там тремтять демо­ни і не можуть там перебувати. Тому Свята Церква у цьому часі посту дає нам можливість краще застановитися над своїм жит­тям, краще пізнати користь посту та молитви. Бо людина, яка не вміє себе стримати, не тільки згубить своє вічне життя, а й земне. Стриманість загартовує нашу волю. Стриманість від ок­ремої їжі в часі посту не дає нам причини гордитись чи хвали­тись, а допомагає зрозуміти, що ми живемо не щоб їсти і пити, а п'ємо і їмо, щоб жити. Правдивий піст — це стримання від гріха і всього, що веде до нього. Правдивий піст — це читання Святого Письма, творів святих отців церкви, це розважання над своїм життям, щире покаяння та навернення до Бога, це добрі вчинки та вчинки милосердя. Такий піст очищає наше серце та робить його гідним пристановищем Святого Духа. Занедбання цього веде нас до опанування злим духом, який робить нас глу­хими до Божого Слова, та німими, щоб звіщати Боже Слово. Злий дух намагається згубити наше життя та нашу вічність, кидаючи нас, то в воду, то в вогонь, тобто в різні крайнощі цього земного життя. Піст і молитва допомагають нам жити не в край­нощах, а знайти Божу волю в житті, яка примирить наше серце та покаже правдиві цінності. Піст дає можливість пізнати нашу неміч. А молитва допомагає прибігнути до Бога, прикликати його на поміч та пізнати його велике милосердя та Любов до нас.

Тому не будьмо глухими до Божого Слова, але в часі Пет­рового Посту, втікаючи від злих вчинків, стараймося більше працювати над собою. Просім Божого Милосердя простити наші гріхи та Божої Помочі змінити наше життя.

Стараймося належно використати час Петрового Посту, щоб відкрився наш внутрішній слух до Божого Голосу, щоб наші духовні очі могли побачити Божі діла у нашому житті, та щоб відкрилися наші уста прославляти Христа у Його Свято­му Воскресінні. Амінь.

о. Андрій Івашків

Джерело: УГКЦ