Сайт переїхав на новий сервер за адресою: http://www.spilka.pt/ Цей проект оновлюватися не буде і залишається в архіві
Дорогі українці! Просимо Bас поставити свій підпис під зверненням до Парламенту Португалії,
законодавчо визнати Голодомор 1932-1933 років - актом геноциду проти українського народу. Ver Petição
link referente à petição: http://www.peticao.com.pt/fome-genocidio-ucrania
A Associação dos Ucranianos de Portugal convida todos os interessados a participar na Conferência dedicada ao 66º aniversário da criação do Exército Insurgente Ucraniano (UPA), que terá lugar no dia 12.10.2008 (Domingo), no recinto CNAF – LUSIDOM.
O Exército Insurreto Ucraniano (ou Exército Insurgente da Ucrânia) (em ucraniano Українська Повстанська армія, Ukrayins’ka Povstans’ka Armiya, UPA) era um movimento de libertação nacional ucraniano na forma da organização militar, formada inicialmente na região de Volyn (Noroeste da Ucrânia) em 1941. O objectivo principal da UPA era a protecção dos interesses nacionais das populações ucranianas. UPA era o braço militar da Organização dos Nacionalistas Ucranianos, a (OUN). Durante a sua existência, UPA lutou em variados frentes: contra a Alemanha Nazi, o exército clandestino polaco Armia Krajowa e as forças soviéticas, incluindo os partisanes soviéticos, Exército Vermelho, NKVD, SMERSH, NKGB, MVD. Durante a sua existência a UPA teve os acordos quer com as forças soviéticas, quer com o Wehrmacht Alemão.
A Sociedade da Diáspora Ucraniana na Grécia e a Sociedade “Ukrayinsko – Hrecka Dumka”, organizaram na cidade de Atenas, as comemorações do aniversário do genocídio ucraniano – Holodomor de 1932 – 33.
O Presidente da Ucrânia, Viktor Yushchenko visitou os EUA na Segunda – Feira, para participar na 63ª secção da Assembleia Geral da ONU. Esta é uma transcrição parcial de uma entrevista, que o Presidente ucraniano concedeu à repórter Natalia A. Feduschak, antes da sua partida para a Ucrânia. O tema principal da entrevista é o balance das relações ucranianas com a União Europeia e com a Rússia.
Гасло «Бандитам — тюрми!» не годиться для організаторів смертельного голоду в «житниці Європи». Тих злочинців уже немає на світі. Когось із них «прибрали» у 1937 — 38 роках. Утім переважно вони померли в орденах, при грошах і славі. Дехто — з пам’ятником при житті. Деякі з тих пам’ятників бовваніють у вільній Україні. Селяни залишаються пограбованими (жодному розкуркуленому не повернули відібраної землі й компенсації за майно), у багатьох українських школах і районних краєзнавчих музеях досі переконують, що в 1932—33 роках в Україні «була посуха». Утім Київ, перед яким діаспора все активніше розвіює туман невизначеності, дедалі більше розуміє: засудження задавненого злочину відкриє дорогу для покращення сьогодення. Для цього і потрібні виставки, освітні програми, музей і міжнародний судовий процес, про які розповів «УМ» голова Міжнародного координаційного комітету Світового комітету українців Стефан Романів.
Taras Shevtchenko, o maior poeta ucraniano de todos os tempos, não aparece homenageado apenas nas notas bancárias da Ucrânia. Afinal, existe mais uma entidade que paga o seu tributo ao génio ucraniano que nasceu servo e morreu como Académico da Academia de Belas Artes de São Petersburgo.
